Вирішення конфліктів в учнівському середовищі. «Шкільна медіація».

Конфлікт – це невідповідність, суперечка або зіткнення позицій, в основі яких лежать різні потреби чи інтереси сторін.

До основних причин конфліктів можна віднести такі:

1) Психологічні потреби;

2) Нез’ясованість функцій і відповідальності;

3) Невідповідність мети та інтересів;

4) Розбіжності у смаках та уподобаннях;

5) Розбіжності в цінностях.

Конфліктологія, як наука виділяє: первинну та вторинну профілактику конфліктів. Первинна психопрофілактика конфліктів полягає насамперед у психологічній освіті. Вторинна психопрофілактика передбачає безпосередню роботу в групах ризику , напруги, протистояння, в групах із високим потенціалом конфліктогенності та ескалації конфліктів.

Виявлення джерел, які лежать в основі конфліктів дасть нам змогу виявити суб’єктів та об’єктів конфліктної ситуації:

1) Конфлікти між учнем та вчителем через оцінку;

2) Конфлікт між вчителями з приводу розкладу;

3) Конфлікт між вчителем та учнем, через те що учень відмовляється приймати участь в загальношкільних заходах;

4) Учень отримав «2» через те, що порушив поведінку на уроці.

Тому, для уникнення чи вирішення конфліктних ситуацій пропонується процес посередництва – медіація, в якому нейтральна третя сторона, медіатор, допомагає вирішити конфлікт, сприяючи утворенню добровільної згоди між конфліктуючими сторонами.

Медіатором може стати кожен. Головне - це добровільне прагнення вирішити конфліктну ситуацію, емпатійне відношення до всіх учасників конфлікту, зосереджена увага та пильність за відносинами процесу посередництва, вміння зберігати чужі таємниці, а також не давати порад та не оцінювати учасників посередництва.

Отже, профілактика конфліктів сприяє просвітництву та популяризації конфліктологічних знань. Тому важливо вивчати психологію конфліктних особистостей, причин і суть конфліктів.

Бажаємо успіхів!